Як вибрати Зволожувач повітря?

Функції і характеристики

Незважаючи на відмінності в принципі роботи, всі побутові зволожувачі мають спільні характеристики та функції, за якими їх цілком можна порівнювати навіть без урахування типу. Ми розглянемо найбільш важливі і пояснити, що вони означають з практичної точки зору.

Для кожного зволожувача можна знайти такі технічні характеристики, як витрата води і ємність резервуара. Виходячи з цих даних буде нескладно підрахувати, як довго прилад здатний працювати без дозаправки і скільки води потрапить у повітря. Наприклад, якщо прилад витрачає 400 мілілітрів за годину і має бак об'ємом три літри, то без доливання води прилад пропрацює менше восьми годин. Погодьтеся, це зовсім небагато: не вистачить навіть, щоб підтримувати комфортну вологість протягом 8-годинного сну.

Зрозуміло, що чим більше води випарник здатний подати в повітря за одиницю часу, тим більший обсяг приміщення він здатний обслужити. Щоб не створювати додаткову плутанину, розробники майже завжди вказують, на яке приміщення розрахований той чи інший прилад. Можна зустріти компактні зволожувачі, призначені для роботи в кімнатах площею 20 квадратних метрів, або набагато більш потужні моделі, здатні зволожувати повітря на площі в 60-80 квадратних метрів.

Щоб визначитися, який обсяг зволожувача буде оптимальним для приміщення, слід знати його площу. Так, наприклад, для кімнати в 20 квадратних метрів буде досить обсягу 4-5 літрів, а для 30 метрів ми б порекомендували звернути увагу на моделі з баком ємністю в 6-7 літрів.

Правда, тут є одне невелике «але» — говорячи тільки про площі приміщення, виробники, по всій видимості, використовують якесь усереднене значення для висоти стелі — адже насправді зволожувач зволожує не площа, а обсяг.

Оскільки зволожувач нерідко запускають в нічний час (особливо якщо вдень в квартирі нікого немає), то рівень шуму — один з ключових критеріїв, на які потрібно звернути увагу при виборі такого приладу. Найкращий спосіб дізнатися рівень шуму — звернутися до інструкції та ознайомитися з технічними характеристиками зволожувача. Цілком хорошими характеристиками є заявлений рівень шуму в 25-30 дБ, однак навіть у такому, здавалося б, простому питанні присутні «підводні камені».

По-перше, більшість зволожувачів час від часу досить виразно булькают, забираючи чергову порцію води. Уникнути цього неможливо, а гучність булькания може істотно варіюватися від моделі до моделі.

По-друге, джерелом небажаного шуму може бути система оповіщення приладу, що подає сигнал про те, що вода в резервуарі підходить до кінця. Погодьтеся, буде досить неприємно почути застережливий звуковий сигнал посеред ночі. А якщо він виявиться тривалим або повторюваним — то рівень води доведеться перевіряти власноруч кожен вечір перед запуском зволожувача. Не надто зручно.

Деякі зволожувачі оснащені вбудованим гігрометром (вимірником рівня вологості) і гиростатом, що дозволяє налаштувати інтенсивність зволоження. Незважаючи на те, що ми б не рекомендували цілком довіряти даними вимірювань вбудованого гігрометра (адже він вимірює вологість лише в безпосередній близькості від зволожувача), ми оцінюємо наявність даних функцій досить високо.

Справа в тому, що у повсякденному житті нам зовсім не потрібно знати точні значення вологості в квартирі: достатньо лише зрозуміти, чи комфортно нам дихати або ні. А отже — навіть якщо показання гігрометра виявляться неточними, ми легко зможемо підібрати комфортний для себе рівень вологості з урахуванням похибки вимірювань просто шляхом проб і помилок. Ну а якщо прилад здатний автоматично підтримувати встановлений рівень вологості в кімнаті завжди буде підтримуватися однаково комфортний клімат. Існують також моделі з вбудованими термометрами і іншими додатковими функціями.

Більш прості моделі зволожувачів управляються за допомогою вбудованої панелі керування. У більш просунутих моделей присутня пульт дистанційного управління (як у телевізора). Зрозуміло, що другий спосіб виявиться куди більш зручним і комфортним.

Нарешті, найбільш просунуті пристрої типу Xiaomi Smartmi Humidifier 2 допускають дистанційне управління зі смартфона. Такі зволожувачі, як правило, функціонують у рамках єдиної системи «розумного будинку» і відкривають перед власником досить широкі можливості. Підключивши зволожувач до домашньої мережі Wi-Fi, користувач може отримати дані про його роботу дистанційно — на екрані свого смартфона. За допомогою того ж смартфона можна дізнатися, яка вологість у приміщенні на поточний момент, запустити або зупинити роботу приладу, а також налаштувати спеціальні автоматичні правила, що дозволяють увлажнителю працювати в автоматичному режимі — за розкладом, або погоджуючи свої дії з іншими приладами (наприклад, з тими ж датчиками вологості, також підключеними до системи розумного будинку).

У більшості випадків спілкування користувача з зволожувачем обмежується отриманням інформації про поточну ситуацію в приміщенні і виборі одного з режимів роботи. Для виведення цих даних звичайно використовується дисплей з підсвічуванням, що може бути як плюсом (інформацію з такого дисплея легко вважати навіть при яскравому сонячному світлі), так і мінусом (занадто яскравий і відключається дисплей може принести відчутний дискомфорт у нічний час). Виходячи з цього, ми б порекомендували перед придбанням вибраної моделі поглянути на прилад вживу або, якщо це неможливо, хоча б вивчити відповідну інформацію в інтернеті (наприклад, наявність спеціального «нічного режиму», швидше за все, свідчить про те, що надто яскраве підсвічування не завадить вам під час сну).

Незважаючи на те, що побутової зволожувач — це досить простий прилад, його конструктивні особливості можуть істотно вплинути на зручність експлуатації. Найбільш частими операціями при роботі з зволожувачем є заповнення бака (додавання води), а також очищення нутрощів бака і частин приладу, що контактують з водою. Дивно, але дизайнери і розробники до цих пір продовжують допускати серйозні прорахунки в цій частині: так, наприклад, багато баки не дозволяють доливати воду (для цього необхідно повністю зняти резервуар), інші — створюють певні труднощі у догляді (за наявності для очищення важкодоступних місць). Нарешті, в деяких моделях виявляється неможливо налаштувати напрямок подачі пари, з-за чого на меблях або корпусі приладу можуть утворюватися краплі води (які згодом неминуче стечуть вниз). Сумно, але факт: відверто невдалих з точки зору ергономіки зволожувачів на ринку багато. Тому перед покупкою приладу потрібно покрутити його в руках і буквально представити всі дії, які потрібно буде виконувати: як ви будете заливати воду, як очищати, чи буде це зручно? І т. д.

Практично всі зволожувачі, незалежно від виду, чутливі до якості води. Звичайна водопровідна вода може виявитися занадто жорсткою чи забрудненій, тому в ряді моделей передбачена система фільтрації для очищення від домішок. Термін служби таких фільтрів не перевищує декількох місяців навіть у тому випадку, якщо використовується дистильована або кип'ячена вода.

Деякі моделі зволожувачів дозволяють додавати у воду спеціальні пахучі суміші (ефірні олії), що дозволяють надати повітрю не тільки необхідний рівень вологості, але також і приємний запах. На численних сайтах можна прочитати про те, що ті чи інші олії позитивно позначаються на різних аспектах роботи людського організму (наприклад, допомагає від головного болю, допомагають заснути або навпаки — прокинутися, нормалізують тиск і т. п.), проте ми за браком даних про відповідних дослідженнях, дотримуємося скептичною точки зору і вважаємо, що дана функція виконує виключно «декоративний» характер. Подобається щоб у повітрі приємно пахло — чому б і ні?

Багато зволожувачі рекламуються як прилади, що виконують функцію іонізації повітря, яка полягає в подачі високої напруги на електроди, внаслідок чого в повітрі збільшується кількість заряджених частинок, так званих аероіонів. Цей процес супроводжується «запахом свіжості» і (на думку багатьох маркетологів) позитивно впливає на самопочуття людини. Ми воліємо ніяк не коментувати ці заяви і будемо вдячні читачам, у яких знайдуться посилання на наукові дослідження, що підтверджують або спростовують їх.

Однак про одне ефекті ми повинні згадати: із зарядженими частинками «склеюються» знаходяться в повітрі частинки пилу, після чого заряджений пил прагне нейтралізувати свій заряд, прилипнувши до найближчої поверхні. На практиці це означає, що пил буде ефективніше осідати на меблях, звідки її легко видалити за допомогою звичайної ганчірки. Однак і прибиратися будинку доведеться частіше.

Висновки

Незважаючи на те, що зволожувачі повітря — це досить прості прилади, покликані виконувати одну просту задачу — насичувати повітря молекулами води, підводних каменів при виборі зволожувача можна зустріти чимало. Тут і відверто невдалі конструкції, що залишають після себе калюжі, і недоробки дизайнерів, «забули» передбачити можливість відключення звукових сигналів або наявність спеціального нічного режиму. Є й просто прилади, незручні в експлуатації...

Якщо ж винести всі ці проблеми за дужки, то вибір зволожувача обумовлюється відповідями на кілька запитань типу «чи хочете ви отримати теплий або холодний пар», «скільки води ви хочете подати в приміщення за одиницю часу, і буде її достатньо», «чи потрібно вам дистанційне керування» і т. п.

Ну а для любителів техніки і комп'ютерних гіків зволожувач може стати ще однією іграшкою, що дозволяє об'єднати прилад у систему розумного будинку і налаштувати його автоматичну роботу.

Вивчаючи ефективність побутових зволожувачів, не зайвим буде озброїтися окремим датчиком вологості. Справа в тому, що датчики вологості повітря, вбудовані в самі зволожувачі, можуть помітно помилятися у свідченнях. До того ж, вони здатні виміряти лише вологість в безпосередній близькості від приладу, тоді як найбільш показовими виявляться дані датчика, розташованого на деякому віддаленні від зволожувача (наприклад, в іншому кінці кімнати).

Тільки отримавши дані вимірювань з різних точок приміщення, можна бути впевненим, що вологість в квартирі відповідає рекомендованим 40%-60% (а ще краще — 50%-60%).